- А потім?
- А потім? Потім ми так само куритимемо на підвіконні, з легким дратуванням усвідомлюючи, що світанок неминучий, а от ковтки, навпаки, вже останні, і це, певно, алгебраїчна залежність. І згадуватимемо, згадуватимемо ті маленькі, заплямовані мазутом, але такі затишні львівські пристані, і ті мости, скупо освітлені поодинокими ліхтарями
(
Read more... )